Стратонікея: «місто гладіаторів» у карійських пагорбах
У долині між Ятаганом і Міласом, біля сучасного села Ескіхісар у провінції Мугла, лежать великі руїни Стратонікеї (тур. Stratonikeia) — одного з наймасштабніших і найменш туристичних античних міст Карії. Це унікальна пам'ятка: античний поліс, середньовічне селище, османське село та занедбане шахтарське селище XX століття існують тут буквально на одній площині. Стратонікею часто називають «містом гладіаторів» — завдяки величезній кількості знайдених надгробків із зображеннями бійців арени.
Історія та походження Стратонікеї
Місто було засноване селевкідським царем Антіохом I Сотером (правив 281–261 рр. до н. е.) і названо на честь його дружини — цариці Стратоніці. Поселення виникло на місці більш давнього карійського міста Ідрія (або Хрисаоріс) і відразу стало центром так званої Хрисаорської ліги — союзу карійських міст.
В елліністичну епоху Стратонікея переходила між Селевкідами, Родосом та Атталідами Пергама, а в 129 році до н. е. разом із провінцією Азія увійшла до складу Римської республіки. У 40 році до н. е. місто витримало облогу парфян, які підтримували Лабієна; за це імператор Август нагородив Стратонікею почесними привілеями. За часів Адріана місто отримало почесну назву Hadrianopolis, хоча в побуті збереглася стара назва.
У 365 році н. е. сильний землетрус зруйнував значну частину будівель. На руїнах з'явилася невелика візантійська церква, що діяла до VII століття; потім місце перетворилося на кладовище. У сельджуцьку та османську епохи тут виникло село Eskihisar («стара фортеця»), яке існувало до кінця XX століття. Його мешканців переселили через розробку вугільного кар’єру сусідньої Ятаганської ТЕС; частина некрополя Stratonicea була знищена шахтою.
З 2015 року Stratonicea внесена до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як унікальний приклад багатошарового поселення — карійського, римського, візантійського, сельджуцького, османського та сучасного.
Архітектура та що подивитися
Північні ворота та вулиця з колонадою
Парадним входом до міста слугували північні ворота з прилеглим німфеєм (фонтаном). Від воріт починається брукована вулиця з двома рядами колон, що веде до центру античного міста. Сьогодні по ній зручно орієнтуватися.
Булевтерій
Один з найкраще збережених булевтеріїв античної Карії. Прямокутна будівля ради з кам'яними лавами вміщувала кілька сотень людей. На внутрішніх стінах висічені тексти написів, серед яких — фрагменти едикту Діоклетіана про ціни 301 року, що регулював вартість товарів і послуг по всій Римській імперії.
Гімназій
Величезний гімнасій розміром 105 на 267 метрів — один з найбільших у Малій Азії. Збереглися фундаменти, фрагменти колонад, присвячувальні написи. Археологи продовжують розкопки цього комплексу.
Театр
Елліністичний театр на схилі пагорба вміщував близько 10–12 тисяч глядачів. Кавея збереглася добре, видно проходи та частину будівлі сцени. З театру відкривається панорама на решту міста та долину.
Лазні та агора
На території видно залишки римських лазень, громадської агори з прилеглими стоями, фрагменти храмів. Особливий інтерес представляють сільські будинки османського періоду з різьбленими дерев'яними елементами, що стоять прямо серед античних руїн — наочна демонстрація багатошаровості місця.
Цікаві факти та легенди
- Стратонікея отримала ім'я на честь Стратоніки — дружини Антіоха I, яка раніше була дружиною його батька Селевка I. Історія їхнього шлюбу стала класичним античним сюжетом про пристрасть, якій навіть цар не зміг протистояти.
- У булевтерії Стратонікеї збереглася одна з найповніших копій едикту Діоклетіана про максимальні ціни — найцінніше джерело з економіки пізньої Римської імперії.
- В окрузі знайдено понад 30 надгробків із зображеннями гладіаторів, що незвично багато для такого міста. Можливо, у Стратонікеї існувала школа гладіаторів або регулярні ігри в місцевому амфітеатрі.
- Село Eskihisar проіснувало серед античних руїн майже тисячу років; його останніх мешканців переселили лише в 1980-ті роки. Османські будинки збереглися і сьогодні входять до туристичного маршруту.
- Частина некрополя Стратоніцеа була знищена під час розширення вугільного кар'єру Ятаган; це один із найтрагічніших епізодів взаємодії спадщини та промисловості в Туреччині XX століття.
Як дістатися
Стратонікея знаходиться біля села Ескіхісар, приблизно за 1 км від траси D330 між Ятаганом і Міласом, провінція Мугла. GPS-координати: 37°18′47″N 28°03′51″E. Найближчий аеропорт — Бодрум (BJV, Мілас-Бодрум), близько 60 км. Альтернатива — Даламан (DLM), приблизно 130 км.
На авто з Бодрума або Мармаріса їхати близько години по трасі D330. З Ятагана ходять місцеві долмуші до Ескіхісара; дорога займає 10–15 хвилин. Вказівники на трасі чіткі — «Stratonikeia Antik Kenti».
Зручно поєднати з відвідуванням Lagina — святилища Гекати, головної богині Stratonicea (близько 8 км на північ), а також з містами Mylasa (Milas) і Labraunda на заході.
Поради мандрівникові
Найкращі сезони — березень–травень і жовтень–листопад. Влітку в Карійській долині спекотно і пильно (сусідство з вугільним кар'єром дає про себе знати у вітряну погоду). Взимку пам'ятка відкрита, але можливі дощі.
Заплануйте мінімум 2–3 години: територія велика, відстані між зонами значні. Взуття закрите, на жорсткій підошві. Воду беріть із собою — у самому пам'ятнику буфетів немає, найближчі — в Ескіхісарі та Ятагані.
Починайте маршрут з північних воріт і йдіть колонадною вулицею до булевтерію, потім до гімназію і театру. На зворотному шляху завітайте до османських будинків — вони створюють ефектний контраст з античною частиною.
Стратонікея — місце для тих, хто любить археологію без натовпу. Тут майже завжди тихо, можна довго розглядати написи і думати про те, як один і той самий квадратний метр землі пережив десятки різних епох. Візьміть блокнот: на блоках трапляються вражаючі грецькі написи, які не скрізь сфотографовані.